Вхід на dnop.com.ua  
Авторизація для отримання повного доступу.


Служба охорони праці:

Порядок призначення та здійснення страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві

Служба охорони праці

Призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їхніх сімей) провадиться відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон), Закону "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", інших нормативно-правових актів.

Дія Закону поширюється на осіб, застрахованих відповідно до базового Закону, та на осіб, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 13 Закону страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначено постановою Кабінету Міністрів "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 25.08.2004 р. № 1112.

Згідно зі ст. 14 Закону нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Перелік професійних захворювань затверджено постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження переліку професійних захворювань" від 08.11.2000 р. № 1662.

В окремих випадках Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним.

Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка її втрата (встановлення групи інвалідності потерпілому, встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому, а також лише встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілому), що визначена медико-соціальними експертними комісіями (далі - МСЕК) на обумовлений термін або безстроково.

Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим встановлюється МСЕК за участю Фонду. МСЕК встановлює ступінь обмеження професійної працездатності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Ступінь втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК потерпілому, визначається у відсотках професійної працездатності, яку він мав до ушкодження здоров'я.

При встановленні втрати професійної працездатності МСЕК керується постановами Кабінету Міністрів "Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда" від 22.02.92 р. № 83, "Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності" від 04.04.94 р. № 221 та наказом Міністерства охорони здоров'я "Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків" від 22.111.95 р. №212.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі - відділення) розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви (зразок заяви додається) потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Особова справа потерпілого (членів його сім'ї) формується у відділенні того району, де знаходиться підприємство, з яким потерпілий був у трудових відносинах та на якому стався нещасний випадок або професійне захворювання. Зазначене відділення призначає та проводить страхові виплати (одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого; щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (щомісячну страхову виплату); одноразову допомогу в разі смерті потерпілого; щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого, потерпілому (членом його сім'ї) та після цього передає особову справу потерпілого (членів його сім'ї) за їхньою заявою до відділення за їхнім місцем проживання згідно з інформаційним листом виконавчої дирекції Фонду № 17 "Про передачу особових справ потерпілих (членів їхніх сімей) за місцем їх проживання" від 17.05.2002 р. № 02-471.

Рішення оформляється постановою (в тому числі у разі призначення страхової виплати за рішенням суду) (зразок постанови додається), в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обгрунтування відмови у виплатах.

Відділення може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.

Копію постанови про призначення страхової виплати або про відмову у страховій виплаті відділення надсилає потерпілому або заінтересованим особам.

Середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на них право у разі смерті потерпілого, визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 р. № 1266, та постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків "Про затвердження Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 01.11.2001 р. № 43 та від 14.09.2004 р. №66.

У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні розрахункові періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим та особам, які мають на них право у разі смерті потерпілого, провадяться за рахунок Фонду. Переказ повинен оформлюватись за три дні до дня, встановленого постановою відділення, строку проведення страхових виплат.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їхні особові рахунки в банку. Перерахування зазначених сум до банку повинно провадитися в день, що передує дню, встановленому постановою відділення, строку проведення страхових виплат.

Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим, можуть бути утримані Фондом, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яко впливає на суму страхових виплат.

Фонд може відмовити у страховій виплаті застрахованому, якщо мали місце:

  1. навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;
  2. подання роботодавцем або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
  3. вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Відділення може відмовити у виплаті застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом і це встановлено комісією з розслідування страхового випадку.

Страхова виплата може бути припинена:

  1. на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, у разі неподання потерпілим щороку в грудні документів, якими засвідчується факт перебування потерпілого в живих, відповідно до постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України" від 09.08.2001 р. №998;
  2. на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, зо умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
  3. якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
  4. якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
  5. якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
  6. в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо на утриманні потерпілого перебувають члени сім'ї, які проживають на території України, виплати у випадках, передбачених пп. 1 і 5 ст. 38 Закону, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25% усієї суми виплат.

Згідно з підпунктом 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб", що набув чинності з 1 січня 2004 р., до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включається сума страхових виплат, яка отримується платником податку з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із Законом.

  • Зразок заяви потірпілого (Додаток 1 до наказу виконавчої дирекції Фонду від 06.12.2004 р. №1745)
  • Документи, які додаються до заяви

Постанови відділень або рішень суду про призначення страхових виплат, заяви потерпілих та інших заінтересованих осіб про призначення страхових виплат з усіма необхідними документами, передбаченими Законом та наказом виконавчої дирекції Фонду "Про затвердження зразків заяв та постанов для призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їхніх сімей)" від 06.12.2004 р. № 1745, зберігаються відділеннями згідно з Правилами обліку та зберігання у відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженими постановою правління Фонду від 12.10.2000 р. № 15.

Відповідно до Порядку передачі до архівних установ або підрозділів документів з обліку виплат, доходу застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 02.06.2004 р. № 741, особові справи потерпілих до архівних установ не передаються, а зберігаються у відділеннях Фонду 75 років.

У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:

  1. допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
  2. одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;
  3. щомісячно грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (щомісячну страхову виплату);
  4. грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;
  5. виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу роботу;
  6. виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;
  7. одноразову допомогу в разі смерті потерпілого;
  8. щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
  9. витрати на поховання потерпілого.

Фондом також фінансуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначаються та виплачуються відповідно до Закону "Про пенсійне забезпечення".

Призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності

У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі виплатити працівникові допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, в якому повинна бути позначка про зв'язок хвороби із страховим випадком, та наявність акта про нещасний випадок або акта розслідування професійного захворювання за встановленою формою.

Зв'язок тимчасової непрацездатності з виробничою травмою чи професійним захворюванням засвідчується в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.

Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються у разі встановлення комісією з розслідування страхового випадку:

  • одержання застрахованою особою травми або захворювання під час скоєння нею злочину або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
  • якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми, що встановлено комісією з розслідування страхового випадку;
  • тимчасової непрацездатності внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком.

Якщо за наявності акта розслідування нещасного випадку (форма Н-5) та акта про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1) або акта розслідування професійного захворювання (форма П-4) застрахована особа визнана чи не визнана інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, що пов'язане з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), їй видано листок непрацездатності, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається у разі засвідчення в медичній карті хворого зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) і в листку тимчасової непрацездатності є позначка про зв'язок хвороби з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається і виплачується за місцем роботи застрахованої особи, на якому стався страховий випадок, у розмірі 100% втраченої середньої заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи, де стався страховий випадок. При цьому враховується заробітна плата за іншим місцем роботи на підставі довідки про середню заробітну плату з іншого місця роботи.

Допомога добровільно застрахованій особі призначається відділенням, в якому вона зареєстрована, з шостого дня тимчасової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Допомога застрахованій особі виплачується страхувальником за рахунок його страхових внесків до Фонду. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів страхувальника, де стався страховий випадок.

Допомога призначається, якщо застрахована особа звернулася за нею не пізніше шести місяців з дня відновлення працездатності або встановлення інвалідності. При зверненні за допомогою після шести місяців воно може бути надана лише у виняткових випадках з поважних причин за рішенням постійної комісії правління Фонду з питань страхових виплат, соціальних послуг потерпілим та їх реабілітації.

Зразок постанови (Додаток 2 до наказу виконавчої дирекції Фонду від 06.12.2004 р. № 1745)

 

Статті та інформаційні матеріали

Статті, документи, методичні матеріали тощо

 

 

Попередня стаття: «Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік»

 

Наступна стаття: «Страхові виплати у разі втрати годувальника»