Вхід на dnop.com.ua  
Авторизація для отримання повного доступу.


Служба охорони праці:

Вплив комп’пютера на організм людини

Вплив комп’пютера на організм людини

Хоч це й парадоксально, але широке застосування  комп'ютерів на виробництві загострило проблеми безпе­ки працівника. Промислові підприємства та цілі галузі за­раз різко збільшили впровадження електронної техніки. Разом з тим за зменшення коштів на охорону праиі та скорочення служб охорони праці далеко не завжди приді­ляється належна увага навчанню персоналу безпечних прийомів роботи на комп'ютерно-дисплейній техніці.

Застосування комп'ютерів на під­приємствах України сприяє ско­роченню виробничого циклу на 40—50%, капітальних та експлуата­ційних витрат на устаткування — не менш як на 10%. Стало можливим швидке переналагодження устатку­вання на новий вид продукції, яка стає конкурентоспроможною. А це, без сумніву, є важливим фактором успішної діяльності великих та малих підприємств.

газом з тим результати дослід­жень американських вчених показу­ють, що до роботи на комп'ютерах треба ставитися серйозно з точки зору збереження здоров'я та пра­цездатності. Адже не секрет, що че-

рез економію коштів ергономічні ви­моги часто відсуваються на другий план.

Попередньо не проводяться екс­перименти для відпрацювання форм адаптації обслуговуючого персона­лу до нових умов праці. Крім того, впровадження нової техніки випе­реджає темпи навчання кадрів на су­часному рівні. У підсумку обладнан­ня установ та заводських цехів дис­плеями не приводить до принципово­го поліпшення виробничого середо­вища, а обертається зростанням професійних захворювань робітників і службовців.

Крім фізичних та хімічних, вели­кий вплив на операторів справляють також психофізичні фактори, пов'язані з великим обсягом оброб­люваної інформації, монотонність праці.

За даними Міжнародної органі­зації праці (МОП) в операторів, які обслуговують дисплейну техніку, по­гіршується зір, з'являються м'язові болі, реєструються гінекологічні за­хворювання, психічні та нервові роз­лади, захворювання серцево-судин­ної системи, новоутворення. Це не означає, що робота з дисплеєм не­минуче призводить до цих захворю­вань. Як вважають спеціалісти, нас­лідки залежать від кількох факторів: тривалості роботи з дисплеєм, інтен­сивності праці, співучасті працівника в управлінні виробництвом тощо.

Перше, що незмінна відмічається в процесі обстеження,— це візуальна втома від контакту з дисплеєм. Обсте­ження майже 2,5 тис. канадських ро­бітників і службовців виявило, що проблеми із зором найчастіше вини­кають у тих, хто у своїй роботі корис­тується дисплейною технікою (дані МОП). Залежність погіршення зору від характеру праці було виявлено й французьким Національним інститу­том досліджень з професійної безпе­ки при порівнянні двох груп операто­рів ЕОМ: тих, хто спеціалізується на введенні інформації, і тих, що працю­ють в діалоговому режимі з диспле­єм. Причому порушення зору відмі­чалося в першій групі в 50—60%, а у другій — в 30—40%. Хоча в остан­ньому випадку оператори були біля екрана триваліший час. Цим установ­лено, що причини відмінностей не зводяться лише до інтенсивності пра­ці. Визначальним фактором виявився ступінь активності оператора при спілкуванні з ЕОМ. Важливо, що пе­реважає в його праці: автоматизм та одноманітність дій зумовлюють пога­не самопочуття працівника, активна ж розумова діяльність згладжує дис­комфорт у роботі з відеотерміналом.

Обслуговуючий персонал дис­плейної техніки наражається знач­ною мірою й на розлади м'язової системи. Це пов'язано з мускульним напруженням від одних і тих самих обмежених рухів за збереження за­гальної статичності тіла. Незручність пози через нехтування ергономічни­ми вимогами при влаштуванні робо­чого місця та монотонність праці, як показало обстеження 1000 опера­торів ЕОМ, спричинюють велику ймовірність виникнення болю в спині та необхідність наступного ортопе­дичного лікування. Аналіз результа­тів досліджень інституту технології в Цюріху (Швейцарія) підтверджує, що працівники, зайняті на одноманітних операціях з введення даних в ЕОМ, частіше страждають від болю в пле­човому поясі (60% обслідуваних), ніж службовці, які працюють з дисплеєм у діалоговому режимі (30%). В опе­раторів, які не користуються дис­плейною технікою, недуги відмічено у 25% від загальної кількості обсте­жених. Ще менше — 10% — від по­дібного болю страждають звичайні конторські службовці.

Професійний ризик операторів, які обслуговують комп'ютери, пов'язаний також з можливим опро­міненням. Катодне, ультрафіолетове, інфрачервоне, а також радіочастот­не випромінювання екрана також можуть становити певну небезпеку. Хоча з приводу її серйозності думки спеціалістів розходяться. Одні вва­жають, що випромінювання від дис­плея, як від звичайного телевізора, не перевищує допустимих норм. Інші наполягають, що шкода від дисплей­ної техніки порівняно з телевізором у кілька разів більша. Останнє пояс­нюється близькістю екрана та три­валістю роботи з ним.

Описано випадки телевізійної епілепсії, коли випромінювання зни­жує активність кори головного моз­ку, призводить до втрати зосередже­ності та уповільненого розуміння ін­формації, що загорається на екрані.

Всі перелічені типи професійного ризику під час роботи з дисплейною технікою, накладаючись на стресові ситуації, нерідко спричинюють нер­вові, психічні та серцево-судинні за­хворювання. Адже будова дисплея передбачає контроль за обсягом оброблюваної оператором інфор­мації. На екрані можуть загоратися не тільки команди оператору, але й попередження, якщо швидкість його роботи недостатня. Таким чином, техніка сама налаштовує службовця на інтенсивний ритм роботи.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що серед праців­ників, які користуються дисплейною технікою, можливе поширення таких захворювань, як хронічні неврози та психічні захворювання, гіпертонія, безсоння, розлади серцево-судинної системи та ін. Ось чому для цих ка­тегорій працівників особливої акту­альності набуває проблема значно­го поліпшення умов праці, а також планування оздоровчих заходів.

Які ж критерії треба застосовува­ти для оцінки умов праці для зазна­чених вище працівників? Тепер в Ук­раїні розроблені й діють нормативні документи, що регламентують роботи з візуальними дисплейними термінала-ми ДНАОП 0.00-1.31-99), затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 р. № 2 за умови додер­жання Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплей­ними терміналами електронно-обчис­лювальних машин 3.3.2.007-98. Од­ним з найбільш ефективних напрямів вирішення зазначених питань є широ­ке і швидке поширення атестації та раціоналізації робочих місць, пов'яза­них з візуальними дисплейними термі­налами та електронно-обчислюваль­ною технікою.

На нашу думку, треба чітко дот­римувати вимог і рекомендацій для поліпшення умов праці персоналу, який обслуговує комп'ютерну техніку. Керівникам установ, підприємств, це­хів та дільниць треба подбати про розробку таких комплексних заходів, які б включали для операторів нор­мовані перерви в роботі, виробничу гімнастику, ергономічний дизайн то­що. При цьому необхідно звернути увагу на такі вимоги:

обмеження часу постійного пере­бування службовців і робітників біля пульту дисплея (не більше 4 год на зміну);

обмеження контролю за обсягом оброблюваної оператором інфор­мації;

видача дозволів на довільні пе­рерви в роботі;

створення умов для попутної участі працівників в інших видах ді­яльності;

впровадження бригадного мето­ду організації праці;

підвищення значення розумової діяльності в роботі оператора завдя­ки раціональному розподілу робочо­го часу.

Це поки що найреальніша мож­ливість захистити людину, яка пра­цює біля комп'ютера, від професій­ного захворювання.

О. КАРАКАШ, канд. техн. наук, доцент, Б. ПОКРОВСЬКИЙ, інже­нер відділу охорони праці (Національна металургійна академія, Дніпропет­ровськ), О. ПРОСАНДЄЄВ, голов­ний державний експерт умов праці Дніп­ропетровської області

 

 

Попереднє роз'яснення: «Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр на підприємствах нафтогазовидобувного комплексу»

 

Наступне роз'яснення: «Забезпечення безпеки праці відповідно до закону України "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення"»