Вхід на dnop.com.ua  
Авторизація для отримання повного доступу.


Служба охорони праці:

Розслідування аварій на виробництві

Про розслідування аварій на виробництві

З 1 жовтня 2004 р. набрав чинності Порядок розслідування та ведення обліку нещасних ви­падків,

професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабіне­ту Міністрів від 25.08.2004 р. № 112. Впровадження зазначеного нормативно-правового акта, в т. ч. порівняно невеликого за обсягом розділу «Розслідування та облік аварій» (пп. 93—108), потребує виконання короткого аналізу змісту цього розділу. Він починається із наведення ознак аварій першої та другої категорії, які повторюють вимоги попереднього нормативно­го акта (ДНАОП 0.00-4.03-01).

Так,  фактор «спричинено  викид отруйних,  радіоактивних та  не­безпечних речовин за межі сані­тарно-захисної зони  підприємства» розробниками  віднесено до ознак аварії першої категорії. Як засвідчує практика, ця ознака більш характер­на для аварій другої категорії. Тому було б доцільніше зазначений фак­тор як ознаку аварії прийняти для аварії і першої, і другої категорії. При цьому межами розділення за да­ною ознакою повинні бути:

— по аварії першої категорії: «спричинено забруднення територій кількох областей» (за визначенням нормативних актів МНС — надзвичай­на ситуація державного рівня);

— по аварії другої категорії: «спри­чинено забруднення території однієї

області» (надзвичайна ситуація регіо­нального рівня).

 

Таким чиним  запропоновані уточ­нення ставлять все на свої місця.

Аналогічний підхід повинен бути і по фактору «збільшилася концентра­ція забруднюючих речовин у навко­лишньому природному середовищі...»:

— більш як у 10 разів — це може бути ознакою аварії другої категорії (надзвичайна ситуація регіонального рівня);

— більш як у 50 разів — це ознака аварії першої категорії (надзвичайна подія державного рівня).

 

Неоднозначне розуміння , що по­требує уточнень, викликає також фор­мулювання: «зруйновано будівлі, спо­руди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здо­ров'я працівників підприємства чи на­селення».

Далі у п. 93 Порядку наведено виз­начення виробничих неполадок, яке також потребує уточнень.

По-перше, чомусь регламенто­вані лише «тимчасові зупинки ви­робництва внаслідок спрацювання автоматичних захисних блоку­вань...» Однак більшу потенційну небезпеку несуть власне тимчасові зупинки тих виробництв, які при пе­ревищенні критичних значень вибухопожежонебезпечних технологіч­них параметрів не мають системи протиаварійного захисту. Тому по­трібно говорити про всі тимчасові зупинки виробництва, при цьому до тексту необхідно внести невелику поправку (підкреслено): «...тимчасо­вої зупинки виробництва, в тому чи­слі внаслідок спрацювання автома­тичних захисних блокувань...»

По-друге, документ визначає, що дані випадки розслідуються відповід­но до законодавства. На наш погляд, необхідні не посилання на законо­давство взагалі, а потрібно передба­чити конкретні норми. З урахуванням вищезазначеного пропонується прийняти таке формулювання пере­достаннього абзацу п. 93 розділу:

«Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тим­часових зупинок виробництва, в то­му числі внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань, та інші локальні порушення у роботі це­хів, дільниць і окремих об'єктів, падін­ня опор та обрив проводів ліній елек­тропередачі тощо не належать до ка­тегорійних аварій і розслідуються як виробничі неполадки згідно з вимогами відповідних положень, розро­блених та затверджених на підприємствах (організаціях) у встановленому порядку».

На останньому реченні п. 93 роз­ділу «Розслідування та облік аварій» необхідно зупинитись окремо. Це той випадок, коли помилка, допущена у попередньому нормативно-правово­му акті (ДНАОП 0.00-4.03-01), при­звела до ще більшої в новому нор­мативно-правовому акті (НПАОП 00.0-6.02-04). Наведемо повний текст цього формулювання:

«З метою враху­вання специфіки галузей, визначення переліку аварій першої чи другої ка­тегорії центральними органами вико­навчої влади у разі потреби затвер­джуються власні документи про роз­слідування аварій за погодженням з Держнаглядохоронпраці».

На мій погляд, вимоги даного фор­мулювання практично не будуть вико­нуватись, тому що для більшості під­приємств аварія першої категорії (за визначенням нормативних актів МНС — надзвичайна ситуація державного рівня) може бути тільки як виняток, то­му необхідності в додаткових перелі­ках та інших нормативних актах не­має.

Це також стосується і аварій дру­гої категорії, хоча ймовірність таких аварій (надзвичайних ситуацій регіо­нального рівня) більша — головним виконавцям (підприємствам) такий пе­релік не потрібний.

Через ті ж самі причини (відсутність попиту) можна прогнозувати бездіяль­ність органів центральної виконавчої влади. Дане питання не вирішувалось з 2001 p., хоча цього вимагало дію­че на той час Положення (ДНАОП 0.00-4.03-01). На жаль, у новий По­рядок не внесено те, що необхідно для підприємств.

Практично залишилась незаповненою ніша «від виробничих непола­док—до аварій першої та другої кате­горії», яку раніше займали «некатегорійні аварії» (термін взято із «Типово­го положення о расследовании и учете некатегорийных аварий, не повлекших несчастных случаев на химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих обьектах, подконтрольных Госпроматомнадзору СССР» (таку 1991 р. називався Держгіртехнагляд СРСР).

Для некатегорійних аварій, без сумніву, вищезгадана розробка пере­ліків некатегорійних аварій та галузе­вих положень щодо їх розслідування з урахуванням специфіки підприємств є просто необхідною. Вважаю, що на практиці повинен бути реалізований такий порядок:

розслідування аварій першої ка­тегорії проводиться урядовою комісі­єю, другої категорії — Держнагляд­охоронпраці:

-розслідування некатегорійних аварій (надзвичайних ситуацій місце­вого рівня) проводиться комісією ви­щої господарської організації (або самим підприємством) відповідно до вимог спеціального галузевого Поло­ження;

-розслідування виробничих непо­ладок (надзвичайних ситуацій об'єктового рівня) проводиться силами під­приємства (або його філіями) згідно з вимогами відповідної інструкції (стан­дарту).

Зазначені доповнення пропону­ється внести до розділу «Розсліду­вання та облік аварій» НПАОП 00.0-6.02-04 (виправляти помилки потрібно і робити це ніколи не пізно).

Одночасно необхідно конкретизу­вати вимоги до зазначеного в п. 100 Порядку плану запобігання надзви­чайним ситуаціям, його форми та зміс­ту, з використанням нормативної ба­зи з цих питань Міністерства з надзви­чайних ситуацій. Тільки тоді можна бу­де реалізувати вимоги розділу «Роз­слідування та облік аварій» Порядку в повному обсязі і з користю для суб'єк­тів господарської діяльності — підпри­ємств.

 

 

Попереднє роз'яснення: «Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр на підприємствах нафтогазовидобувного комплексу»

 

Наступне роз'яснення: «Провина і покарання потерпілих»