Вхід на dnop.com.ua  
Авторизація для отримання повного доступу.


Служба охорони праці:

Зменшення пилового навантаження

Зменшення пилового навантаження

Гігієнічні аспекти виробничого пилу та патології від його дії у машинобудівній промисловості

Під час плавлення чавуну і сталі концентрації пилу, що переважно складається із оксидів заліза, станов­лять 41-80 мг/м3, а під час заливки у форми — 28-30 мг/м3.

У процесі вибиття опок на виби­вальних решітках концентрації пилу у середньому становлять 110 мг/м3, на решітках, обладнаних кожуха­ми,— 23,2-22,6 мг/м3. Значно зни­жується пиловиділення за прогресив­них способів вибиття — видавлюван­ні, гідравлічному та електрогідравліч­ному вибиванні.

Під час дробоструминного очи­щення литва у вентильованих каме­рах, віброабразивного очищення в обладнаних кожухами барабанах пиловиділення незначне. Найбільш небезпечні і важкі умови праці відмі­чаються під час проведення обрубу-вальних робіт пневматичними відбій­ними молотками для видалення при­гару, задирок, залишків формуваль­ної суміші. Концентрації пилу під час виконання таких робіт досягають не­рідко 300-340 мг/м3.

Треба підкреслити, що робітники ливарних цехів зазнають сукупного впливу несприятливих факторів -пилу, хімічних сполук, нагріваючого мікроклімату, інфрачервоного ви­промінювання, шуму та вібрації.

Для зварювальних робіт харак­терним є забруднення повітряного середовища пилом і токсичними га­зами. Так, під час використання електродів типу УОНИ концентрації пилу досягають декількох десятків мг/м3, а фтористого водню — пере­вищують ГДК у 4-10 разів. При зва­рюванні рутиловими електрода­ми концентрації пилу становлять до 7 мг/м3, а концентрації оксидів мар­ганцю не перевищують гранично до­пустимих норм. Під час зварювання у середовищі вуглекислого газу кон­центрації пилу у кабіні зварника ста­новлять 6,6-24,8 мг/м3. Найвищі концентрації пилу (6,0-73,6 мг/м3), оксидів марганцю (0,03-9,16 мг/м3), оксиду вуглецю (12,5-95,7 мг/м3) ви­являються при зварюванні великога­баритних конструкцій на тимчасових робочих місцях, не обладнаних міс­цевими витяжними пристроями. Ряд незаперечних переваг мають авто­матичне зварювання під флюсом і електрошлакове зварювання, за яких валові виділення зменшуються, а робоче місце зварника знаходить­ся у кабіні пульта керування.

Пиловиділенням супроводжується ряд процесів виготовлення штампів у ковальсько-пресових цехах, наприк­лад, обробка на металорізальних верстатах і абразивними інструмен­тами (53-68 мг/м3), вільне кування (4-9 мг/м3), обрізування облою, очи­щення поковок механічними спосо­бами. За відсутності місцевих від-смоктувачів на робочих місцях ці по­казники становлять 22-138 мг/м3.

У цехах нанесення гальванічних і лакофарбових покриттів підвищена запиленість повітря спостерігається при механічних способах підготовки поверхонь — шліфуванні, дробоструминній та гідропіскоструминній обробці, галтуванні і особливо під час обробки ручними електрощітка­ми та електрошліфувальними ма­шинками (200-500 мг/м3).

У механічних цехах забрудненням повітряного середовища супровод­жуються процеси, що виконуються за допомогою абразивних інстру­ментів. Концентрації пилу під час за­точування, шліфування абразивними кругами та стрічками становлять 5,8—28,3 мг/м3, під час полірування повстяними шайбами, покритими аб­разивним порошком,— 1,1—5,5 мг/м3.

Таким чином, робітники більшос­ті цехів у машинобудуванні зазнають впливу підвищених концентрацій кварцовмісного пилу поряд з іншими несприятливими виробничими факторами (подразнюючі гази, хімічні ре­човини загальнотоксичної і алергізу-вальної дії, несприятливий мікроклі­мат, шум та вібрація).

Дія пилу та інших несприятливих факторів викликає функціональні по­рушення, неспецифічна впливає на організм працюючих, що призводить до частішого виникнення захворю­вань органів дихання, інших систем і, врешті-решт, може викликати про­фесійні захворювання — пневмоконі-оз, хронічний бронхіт і токсичний фіброзуючий альвеоліт.

Аналіз матеріалів із захворюва­ності з тимчасовою втратою праце­здатності у робітників ливарних цехів у машинобудуванні (4000 чоловік основної та 745 чоловік контрольної групи) свідчить, що показники захво­рюваності у цілому по всій групі хво­роб органів дихання у робітників ли­варних цехів вищий, ніж у контроль­ній групі, на 47,8% — за кількістю випадків захворювань і на 44,0% — днів непрацездатності. Перевищен­ня показників захворюваності стосу­валося таких нозологічних форм, як ангіна, гострі респіраторні захворю­вання, грип, пневмонія та бронхіт. Найчастіше хворіли особи віком 40-49 років, тобто робітники з біль­шим стажем роботи в умовах дії несприятливих факторів, у першу чергу високих концентрацій пилу.

Для виявлення впливу пилового фактора на рівень і структуру тимча­сової непрацездатності медики спо­стерігали 2584 особи (зварників, за­точувальників і шліфувальників), які працюють на підприємствах Харків­ського регіону.

Було виявлено, що рівень тимча­сової непрацездатності за всіма но­зологічними формами у зварників вищий, ніж у робітників контрольної групи, на 53,9% за кількістю випадків захворювань і на 30,2% — днів не­працездатності. У структурі захворю-

ваності переважали захворювання органів дихання. Частота їх на 60% вища серед зварників за кількістю випадків захворювань і на 64,1% — днів непрацездатності. Явно відрізня­ються показники з гострих катарів верхніх дихальних шляхів, грипу, пневмонії і бронхіту.

Аналогічну залежність виявлено під час порівняння показників захво­рюваності шліфувальників та заточу­вальників (жінок) і робітників кон­трольної групи. Показники захворю­ваності у цих професійних групах пе­ревищували показники у контроль­ній групі за кількістю хворих на 53,1% (шліфувальники) і 19,9% (зато­чувальники), за кількістю випадків захворювань — на 10,0 і 7,4%, днів непрацездатності — на 17,6 і 31,6% відповідно. По групі захворювань органів дихання ці показники пере­вищували такі ж у контрольній групі на 10,6-16,2% за кількістю випадків захворювань і на 12,2-22,7% — днів непрацездатності. Ще більш вира­жені відмінності виявлено у зварни-ків-чоловіків — на 65,7% за кількістю випадків захворювань і на 29,2% -днів непрацездатності за всіма нозо­логічними формами та на 78,8 і 90,4% відповідно по групі захворю­вань органів дихання.

Проведені дослідження підтвер­джують значний вплив несприятливих факторів виробничого середовища, у першу чергу пилу, на виникнення захворювань органів дихання, у то­му числі бронхітів у робітників пило­вих професій у машинобудуванні. Пил легко проникає в органи дихан­ня, спричинює виснаження захисних функцій слизової оболонки, сприяє послабленню і порушенню імунної реактивності, специфічної і неспеци­фічної резистентності організму.

За кількістю професійних захворю­вань, що реєструються в Україні, маши­нобудування посідає третє місце після вугільної та металургійної промисловос­ті, становлячи 8,8-9,3% (1990-1992 рр.), 3,5-5,5% (1993-1996 рр.), 6,9-8,2% (1997-1999 рр.) від загальної кіль­кості таких захворювань. Серед ос­новних форм професійної патології вирізняються захворювання, пов'яза­ні з вдиханням пилу (50% потерпі­лих). Сумна «першість» у пиловій па­тології належить вугільній промисловості, наступне рангове місце посі­дає машинобудування.

На основі епідеміологічних спос­тережень встановлено, що у маши­нобудуванні середній стаж роботи тих, хто захворів на пневмоконіоз, становить понад 20 років, а їхній вік — понад 45 років. Це вказує на віднос­но пізнє виникнення і повільний роз­виток пневмоконіозу. У структурі первинної захворюваності перева­жають початкові форми, проте вияв­лено відносно високу питому вагу (30%) коніотуберкульозу. Коніо-туберкульоз частіше виявляється у ливарних цехах — у обрубників, чис­тильників литва, землеробів, проте останнім часом він реєструється і се­ред зварників, які працюють у пога­но провітрюваних приміщеннях і в закритих посудинах.

Пиловий бронхіт часто виявляєть­ся у електрозварників, заточувальни­ків та шліфувальників, рідше — у ро­бітників ливарного виробництва. Се­редній вік хворих перевищує 45 ро­ків, середній стаж роботи наближа­ється до 20 років. Ускладнений пиловий бронхіт значно частіше діаг­ностується у чоловіків, що багато в чому пов'язано з палінням. Найваж­чим ускладненням пилового бронхіту є бронхіальна астма.

Для робітників машинобудування, хворих на пневмоконіоз і пиловий бронхіт, характерні зміни у Т- і В-си-стемах імунітету. Ступінь змін і їх направленість залежать від особли­востей і характеру професії та умов праці. Більш виражені зміни частіше відмічаються у електрозварників, по­тім — у ливарників, рідше — у зато­чувальників та шліфувальників.

Погіршання стану здоров'я робіт­ників пов'язано не тільки з розвит­ком професійних хвороб легенів та бронхів, але й з виникненням усклад­нень і супутніх хвороб серцево-су­динної системи (ішемічної хвороби серця, стенокардії, гіпертонічної хво­роби, інфаркту міокарда), захворю­вань органів травлення (гастродуо-денітів, колітів, виразкової хвороби) та інших систем.

Добитися зменшення пилового навантаження на працюючих за ра­хунок зниження пилоутворення та пиловиділення можна завдяки прове­денню комплексу технічних, санітарно-технічних, медико-профілактичних заходів.

У машинобудівній промислово­сті необхідно наполегливо впрова­джувати автоматизовані процеси підготовки шихти, формувальних і стрижневих сумішей, виготовлення стрижнів з хімічно твердіючих матері­алів на автоматах, заливання мета­лу на автоматизованих установках, гідравлічне та електрогідравлічне ви­биття стрижнів, вибиття виливок на решітках з дистанційним керуванням, автоматизоване і напіавтоматизова-не зварювання у середовищі захис­них газів, електрошлакове зварю­вання і зварювання під флюсом, ав­томатизовані лінії обробки металів різанням.

Значно знижується пилоутворен­ня під час використання прогресив­них технологічних процесів і устатку­вання — формування методом пре­сування, віброабразивного та елек­трохімічного очищення виливок, точ­них видів лиття, термомеханічних і механічних видів зварювання.

Важливим оздоровчим заходом є герметизація зон пиловиділення -вибивальних решіток, установок для виготовлення формувальних сумішей закритого типу і обладнання їх аспі­рацією, а також пилопридушення -зволоження сипких матеріалів, мокрі способи обдирання та шліфування виливок. Загальнообмінна приплив­но-витяжна вентиляція у поєднанні з місцевою витяжною вентиляцією сприяє розбавленню, локалізації і видаленню пилу.

Дотепер в Україні дуже гостро стоїть питання своєчасного раннього виявлення патології професійних за­хворювань. Для вирішення цієї проб­леми необхідно забезпечити повне охоплення медичними оглядами від­повідних контингентів робітників, створити сучасну діагностичну базу для лабораторних та інструменталь­них досліджень, доукомплектувати відповідні медичні установи високо­кваліфікованими спеціалістами в га­лузі професійної патології та гігієни праці і налагодити точну реєстрацію та облік профзахворювань.

 

Л. КАШИН, професор, С. ТКАЧ, докт. мед. наук (Медична академія після-дипломної освіти, Харків)

 

 

Попереднє роз'яснення: «Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр на підприємствах нафтогазовидобувного комплексу»

 

Наступне роз'яснення: «Модель проведення розслідування причин нещасного випадку»