Вхід на dnop.com.ua  
Авторизація для отримання повного доступу.


Служба охорони праці:


Внедрение электронной нормативной базы среди субъеков предпринимательства, предприятий, учреждений и организаций рекомендовано органами государственного надзора письмом Держгірпромнагляду № 03/3638 від 12.07.06.

Питання

В. Грицай, головний спеціаліст з охорони праці Новотроїцького управління водного господарства, Херсонська область

У 2001 р. усіх працівників нашого підприємства застрахували в Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Але незважаючи на це, Державна пожежна інспекція кожного року вимагає від нас страхування членів добровільних пожежних дружин у приватному фонді, у якому страховий тариф становить 0,6%, тоді як у Фонді соціального страхування від нещасних випадків він становить 0,25%. Чи зобов'язане підприємство повторно страхувати своїх працівників (членів ДПД) на вимогу Держпожінспекції?

 

Відповідь

І. КРІСА, перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі — страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров я громадян у процесі їх трудової діяльності. Одним із завдань страхування від нещасного випадку є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці. Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі -підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян -суб'єктів підприємницької діяльності. Одночасно повідомляємо, що відповідно до ст. 7 Закону «Про страхування» та ст. ЗО Закону «Про пожежну безпеку» працівники відомчої і місцевої пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд) підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії, у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою, яку вони займали (займають). Порядок та умови страхування встановлені постановою Кабінету Міністрів від 03.04.95 р. № 232. Враховуючи вищевикладене, обов'язкове страхування працівників відомчої і місцевої пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд) проводиться незалежно від того, чи застраховані вони згідно із Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

 

 

Попереднє питання: «Наше підприємство планує взяти в оренду два мостових крани вантажопідйомністю 12,5 т, керованих з кабіни. Експлуатувати крани передбачається 20-30 год на місяць. Для обслуговування кранів є машиністи, стропальники, майстер, механік, начальник транспортно-складського господарства, які пройшли навчання і перевірку знань відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Чи можуть начальник транспортно-складського господарства, майстер або механік виконувати обов'язки особи, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією цих кранів, в якій кількості повинна бути створена ремонтна служба і хто в неї входить?»

 

Наступне питання: «Відповідно до положень Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16, атестацію робочих місць працівників нашої організації на підтвердження їхнього права на щорічну додаткову відпустку проводити не потрібно, а згідно з вимогами Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99р. № 21, власник повинен проводити атестацію робочих місць для оцінки умов праці. Тож: повинна чи ні проводитись атестація робочих місць?»